Результати соціологічного дослідження 2024 року засвідчують негативне ставлення до корупції переважної більшості громадян України та представників бізнесу. Незважаючи на критичну оцінку респондентами результатів боротьби з корупцією в Україні, частка тих, хто реально мав корупційний досвід у 2024 році, суттєво не змінилася з минулого року. Варто також зауважити, що з другого року від початку повномасштабного вторгнення росії представники бізнесу дещо частіше стикаються з корупцією, ніж населення. Натомість до 2022 року включно саме населення частіше повідомляло про наявність корупційного досвіду. Відсутність зростання цього показника та відносна стабілізація на одному рівні у 2022–2024 роках частки громадян, які стикалися з корупцією, може бути одним із маркерів дієвості заходів з протидії корупції в низці сфер, з якими контактує населення.
Однозначно позитивним є факт сталого зростання частки українців (населення та бізнесу), які повідомили компетентні органи про корупцію стосовно себе. Динаміка щодо зростання цього показника фіксується з початку збору відповідних даних за усталеною методикою (2020–2021 рр.), а у 2024 році він мав найбільше значення порівняно з попередніми роками. Так, цього року про факти корупції щодо себе, якщо вона мала місце, повідомив кожен шостий представник бізнесу та кожен десятий мешканець України.
У переліку основних проблем корупція стабільно входить в ТОП-3 найбільш актуальних проблем. В 2024 році вона залишилася на другому місці (найбільшою проблемою громадськість вважає збройну агресію рф проти України). Дуже серйозною проблемою вважають корупцію 79,4% представників населення і 76% представників бізнесу.
Індекс сприйняття поширеності продовжив зростання, яке розпочалося у 2023 році (після зниження в 2022 році).
Оцінка зміни рівня корупції в Україні погіршується другий рік поспіль. Майже 70% населення вважає, що рівень корупції зріс за останні 12 місяців. Для порівняння, у 2022 році цей показник становив менше 30%, а в 2023 році – трохи більше 60%.
Населення вважає найбільш пріоритетними сферами для очищення від корупції судову систему (у т.ч., виконання судових рішень) (47%), митницю (34%) та діяльність правоохоронних органів (32%). Для підприємців найбільш пріоритетні сфери не змінилися, у порівнянні з 2023 роком, це митниця (60%), публічні закупівлі робіт і послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг (32%) та судову систему (у т.ч., виконання судових рішень) (31%).
За останні 12 місяців ініціаторами корупційних відносин були 9,2% населення України та 4,0% представників бізнесу. Водночас 18,3% населення та 11,6% бізнесу були залучені до корупційних відносин у зв’язку з вимогою з боку представників органів влади або організацій та установ щодо здійснення неофіційних платежів або надання послуг відповідних сферах. Показники бізнесу перебувають на рівні 2023 року, а показники населення значуще знизилися.
Абсолютна більшість населення (74,3%) і бізнесу (85,8%) схвально ставляться до викривачів корупції. Серед населення схвалення діяльності викривачів зростає з 2021 року. Серед бізнесу показник повернувся на рівень 2022 року.
Про дослідження: Опитування населення та представників бізнесу є шостою хвилею загальнонаціонального дослідження з комплексної оцінки корупційної ситуації в Україні.
Опитування населення проводилося методом комп’ютеризованих особистих інтерв’ю (CAPI). Вибірка репрезентує доросле населення України. Перша хвиля проводилась з 29 травня по 21 червня 2017 року, друга – з 4 березня по 6 квітня 2020 року, третя – з 29 листопада по 29 грудня 2021 року, четверта – з 9 по 28 грудня 2022 року, п’ята – з 8 листопада по 4 грудня 2023 року, шоста – з 27 вересня по 30 жовтня 2024 року. У межах першої хвилі проведено 2585 особистих інтерв’ю, в межах другої – 2516, в межах третьої – 2636, в межах четвертої – 2646, в межах п’ятої – 2488, в межах шостої (останньої) – 2488. Вибірки усіх хвиль будувалися за аналогічним дизайном: вибірка стратифікована за областями і типом поселення, багатоступенева, випадкова на кожному етапі. Для інтерв’ю респонденти в домогосподарствах обиралися випадковим чином за методом «останнього дня народження». Вагові коефіцієнти застосовувалися відповідно до даних Державної служби статистики України про соціально-демографічну структуру населення. Для побудови вагових коефіцієнтів (відповідно до даних Державної служби статистики України про соціально-демографічну структуру населення станом на 01.01.2022) у респондентів четвертої – шостої хвиль (опитування 2022–2024 рр.) запитували про місце їхнього постійного проживання до початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, на дані якого і був зважений масив даних.
Опитування підприємців проводилося методом комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю (CATI). Вибірка репрезентує фізичних осіб – підприємців (ФОП) та власників бізнесу та/або менеджерів підприємств – юридичних осіб. Загалом було опитано 1206 респондентів, період опитування – з 20 вересня по 16 листопада 2024 року. Для довідки: у межах першої хвилі проведено 1005 телефонних інтерв’ю, в межах другої – 1093, третьої – 1224, четвертої – 1203, п’ятої – 1208. Максимальна теоретична похибка вибірки підприємців не перевищує ±3 відсоткових пункти без врахування дизайн-ефекту. Абсолютна більшість опитаних є власниками, співвласниками, директорами або заступниками директорів підприємств, у поодиноких випадках також опитано головних бухгалтерів, керівників відділів та інших респондентів, що обіймали керівні посади. Вибірка1 випадкова, стратифікована за регіоном реєстрації і розміром суб’єктів підприємницької діяльності, формується шляхом випадкового вибору телефонних номерів, які містяться в ЄДР (за винятком тих, що діють на тимчасово окупованих територіях). Вагові коефіцієнти застосовуються відповідно до даних Державної служби статистики України про фізичних осіб – підприємців (ФОП), розмір суб’єктів господарювання, види економічної діяльності та регіони реєстрації станом на 2023 рік.