За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня, 49% українців повністю або скоріше впевнені в правильності дій Президента в контексті боротьби з коронавірусом, а 45% — зовсім або не дуже впевнені.
Водночас щодо дій інших інституцій переважає негативна оцінка: 67% вважає неправильними дії Кабміну, 66% — Міністерства охорони здоров’я (опитування проводилось до призначення нового міністра), 62% — лікувальних закладів в населеному пункті або районі, 57% — місцевої владі (до неї ж найвища довіра серед перелічених інституцій в контексті боротьби з епідемією — 35%).
Якщо в лютому за даними Омнібусу Info Sapiens 33% українців економили на харчуванні та/або одязі, то в березні таких стало 65% — це може пояснюватись не тільки реальним зниженням доходів, але і панічними настроями, але такі настрої не можуть не позначитись на споживчій поведінці.
Втім, незважаючи на різке збідніння, більшість українців підтримують карантинні заходи. Так, 80% підтримують заборону виходити з дому без поважних причин, 77% - продовження карантину до 24 квітня, 63% — введення режиму надзвичайної ситуації. Найменшою мірою українці підтримують припинення транспортного сполучення в межах населених пунктів (55% проти 42%) і повернення українців, які застрягли за кордоном (52% проти 42%).
Якщо розглядати виконання карантинних заходів, то до постанови Кабміну про нові правила карантину 49% українців не виходили з дому або виходили рідко тільки в разі крайньої потреби, 32% намагались рідше виходити з дому, 19% — жили як і раніше. Зокрема, 82% українців ходили в магазини, 28% — відвідували інших людей, 9% користувалися громадським транспортом, 3% — відвідували релігійні організації. Якщо розглядати окремо групу ризику, то 65% людей старше 60 років ходили в магазини, по 9% відвідували інших осіб і користувались громадським транспортом, 3% відвідували релігійні організації.
Є проблема з недостатньою кількістю тестів: члени 4% домогосподарств намагались пройти тестування на коронавірус, але не змогли. Загалом 52% українців хотіли б пройти тест на коронавірус.
Також цікаво порівняти оцінку зрозумілості і однозначності інформації про коронавірус в Україні та США. В Україні 55% зазначили, що всюди бачили приблизно однакову інформацію про коронавірус (за даними Pew Research станом на середину березня в США таких було 62%), 26% - що бачили суперечливі факти в різних джерелах (стільки ж в США), а 13% - що не стежили за цією інформацією (11% в США). Отже, комунікація про коронавірус є більш чіткою і однозначною в США, ніж в Україні.
Щодо користування різними джерелами інформації, то отримання новин з телебачення навіть дещо знизилось у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року за даними опитування Info Sapiens для Сorestone Group — 74% зазначили це джерело інформації проти 78% в березні 2019 року. Натомість отримання новин з онлайн джерел зросло: так з спеціалізованих сайтів новини отримують 47% (проти 36% в березні 2019), а з соціальних мереж — 42% (проти 20% у 2019). Зросла також частота отримання новин з радіо (20% проти 13% в 2019), російського телебачення (12% проти 7%) та російських Інтернет-сайтів (6% проти 9%). На думку дослідників Info Sapiens, зростання споживання російського телебачення пов’язане з кодуванням українських каналів супутникового телебачення, тоді як російські залишились безкоштовними. Щодо російських Інтернет-сайтів, то збільшення користування ними може бути пов’язане із карантином: українці більше часу проводять в Інтернеті, більше «гуглять», то як Google часто знаходить інформацію на російських сайтах при пошуку російською мовою. На користь цієї гіпотези свідчить також збільшення користування англомовними сайтами з 4% в 2019 до 9%.
Щодо джерела інформації, якому довіряють найбільше, то в 2020 рідше називали українське телебачення (42% проти 46% в 2019), українські інтернет-сайти крім соціальних мереж (13% проти 19%), але частіше називали соціальні мережі (12% проти 7%). Щодо телеканалів, то як в 2019, так і в 2019 найчастіше довіряють телеканалу 1+1 (22%).
«У Президента зберігається високий кредит довіри при низькій довірі до уряду і медичних інституціях, — коментує Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. – Тому ми б радили Президенту та його Офісу приділяти якомога більше уваги комунікації з населенням і роз’ясненню доцільності карантинних заходів. Так кожен четвертий українець зазначив, що бачив суперечливу інформацію про коронавірус, тому, наприклад, доцільним є розвінчання поширених міфів. На мою думку, комунікація та заходи підтримки населення (наприклад, організація доставки продуктів людям старше 60 років при відсутності молодших членів домогосподарства) будуть значно дієвішими за штрафи в 17 000 грн., що виглядають обурливо при середній пенсії в 3 000 грн. і в ситуації, коли деякі люди вимушені порушувати режим, наприклад, при відсутності аптек і продуктових магазинів в радіусі 2 кілометрів»