У серпні-вересні 2023 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців» на замовлення Українського інституту книги дослідницькою компанією Info Sapiens було проведено третю хвилю дослідження актуальної ситуації щодо читання як соціально-культурної практики українців. З урахуванням даних попередніх хвиль за 2018 та 2020 рік це також дало змогу провести порівняльний аналіз показників у динаміці.
Метою дослідження було вивчити поточну ситуацію щодо читання як соціальної практики серед українців різних вікових категорій, як дітей, так і дорослих.
Методи дослідження: аналіз у частині опису отриманих даних, порівняння у частині опрацювання контекстів довкола дослідження та при описі результатів у динаміці, узагальнення у частині формулювання висновків. Також до деяких наборів даних було застосовано аналітичне групування (категоризацію).
Методи збору інформації та інструментарій
Для дитячої аудиторії (6-17 років):
- Масове особисте репрезентативне опитування. Тривалість результативного інтерв’ю – до 10 хвилин.
- Анкета для сегменту респондентів 6–17 років містила 11 соціально-демографічних запитань та 10 змістовних запитань.
Для дорослої аудиторії (16+ років):
- Масове телефонне репрезентативне опитування. Тривалість результативного інтерв’ю – до 20 хвилин.
- Анкета для сегменту респондентів 16+ років містила 13 соціально-демографічних запитань та 22 змістовних запитання.
Вибірка і географія дослідження. Цільовий розмір вибірки: по 1000 респондентів для кожного сегменту. Реалізована вибірка дослідження склала для дорослих респондентів (16 років і старші) – 1016 осіб, для молодших респондентів (6–17 років) – 1071 осіб. Дослідження проводилося на усій території України (за винятком окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей та АР Крим).
Резюме
• Читання як щоденна дозвіллєва практика є притаманною для 16% українців, а ще 17% проводять дозвілля за читанням книжок кілька разів на тиждень. Порівняно з іншими видами проведення дозвілля цей показник є середнім.
• Найчастіше читання книжок обирається як форма наповнення дозвілля через любов до читання (42%) та для самовдосконалення (41%). Помітно рідше власне для відпочинку (28%) та з метою дізнатися щось нове (22%).
• Разом з тим у 2023 році українці почали більше читати – порівняно із 2020 роком саме щоденна практика читання книжок зросла удвічі: з 8% до 17% (порівняння читачів у віці 16-59 років).
• Понад половина (54%) українських читачів вказали, що їм зручніше читати книги саме українською мовою – і це суттєво більше, ніж було у 2020, коли українській мові надавали перевагу третина (32%) читачів.
• Третина українців (33%) читають книжки і в друкованому, і в електронному форматах. При цьому читачів лише друкованих книжок майже удвічі більше, ніж читачів виключно електронних форматів (21% проти 12%). Разом з тим за три роки українці стали майже удвічі менше читати лише друковані книжки (зниження з 39% до 21%), а от частка читачів лише електронних форматів більш як удвічі зросла (зростання з 5% до 12%).
• Головними джерелами отримання українцями друкованих книжок є домашні бібліотеки (21%), придбання нових книг (20%) або друзі / колеги / знайомі (16%).
• Понад половина українців (52%) мають у своїй бібліотеці до 100 книжок.
• Ті українці, що читають книжки не рідше як щотижня, частіше надають перевагу сучасним романам (15%), фантастиці / фентезі (14%) та літературі з психології і саморозвитку (10%).
• Українці не часто купують книжки різних форматів (друковані / електронні / аудіо) – дві третини опитаних (62%) за три останні місяці не купили жодної друкованої книжки, а електронні і аудіо купували лише кілька відсотків опитаних (3% і 0,5% відповідно).
• Найчастіше ті українці, які купували книжки за останні три місяці, витрачали на це від 300 до 1000 грн (44%), ще 28% - до 300 грн, а 21% - понад 100 грн.
• Основним місцем придбання книжок є спеціалізовані книгарні (41%), яких якраз найбільше бракує у сільській місцевості та невеликих містах. Рідше – на книжкових сайтах / сайтах видавництв (22%), неспеціалізованих магазинах (17%), ринках (13%) і через Інтернет (11%).
• Найчастіше причинами не купівлі друкованих книжок є суб’єктивні причини (відсутність потреби, інше «чтиво», відсутність бажання й інтересу, нікому читати тощо) – сумарно 42%. Значно рідше економічні, як то брак коштів, висока вартість тощо (28%), перевага іншим форматам книжок (22%) та інші причини / обмеження можливостей (22%).
• Читання як щоденна дозвіллєва практика є притаманною для 16% українських дітей, а ще 36% проводять дозвілля за читанням книжок кілька разів на тиждень.
• Для українських дітей читання як улюблене заняття у вільний час значно поступається спілкуванню з друзями, відпочинку на природі, іграм, соціальним мережам, тощо і знаходиться ближче до кінця списку із показником 25%.
• Слід зауважити, що читання книжок на дозвіллі для дітей інколи пов’язане з примусом. Так 39% українських дітей читають книжки для задоволення, а 29% через примус. Ще 30% - і для задоволення, і тому, що змушують.
• Ті діти, які читають книжки, найчастіше це роблять тому, що цікаво, весело, захопливо та емоційно надихає (25%), щоб дізнатися нове, цікаве, корисне (23%), мають улюблені жанри або знаходять щось цікаве і популярне (18%) та для саморозвитку (17%).
• Ті діти, які не читають книжки, найчастіше мотивують своє небажання читати відсутністю такої потреби або бажання (53%) та іншими заняттями для вільного часу (46%).
Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися зі звіту та презентації.