Упродовж квітня-травня 2023 р. дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення БФ «Право на захист» провела комплексне дослідження «Оцінка потреб громад Чернігівської області в соціальних послугах та аналіз прогалин спроможності й стійкості».
Метою дослідження є оцінка потреб, аналіз прогалин спроможності та аналіз стійкості у сфері надання соціальних послуг в громадах Чернігівської області, зокрема з’ясувати:
• як змінилися потреби в соціальних послугах на рівні громад в умовах повномасштабної війни; на скільки змінилась кількість отримувачів соціальних послуг порівняно з 2021 роком;
• які види соціальних послуг наразі є найбільш затребуваними мешканцями громад та ВПО;
• чи змінилися потреби надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору після початку війни 24 лютого 2022 року та які потреби (у тому числі щодо розвитку спроможності) є пріоритетними для них задля забезпечення сталого надання якісних послуг своїм бенефіціарам в умовах воєнного стану;
• проаналізувати стійкість громад у сфері соціальних послуг в умовах воєнного стану, визначити основні фактори впливу на стійкість;
• отримати вихідні дані для стратегічного планування та розробки майбутніх програм підтримки громад з боку БФ «Право на захист».
Етапи проведення дослідження
Якісний етап: фокус-групові дискусії онлайн із представниками ЦА та Глибинні інтерв’ю онлайн з ключовими інформантами.
Кількісний етап: опитування потенційних і фактичних отримувачів соціальних послуг (мешканці цільових громад і ВПО віком від 18 років, які отримали довідку ВПО після 24 лютого 2022 року та їхні сім’ї). Загалом було проведено 1050 інтерв’ю (щонайменше по 200 інтерв’ю на громаду). Максимальна статистична похибка для вибірки загалом становить ±3,1 %., максимальна статистична похибка на рівні громади становить ±6,9 %.
Резюме
Затребуваність соціальних послуг
• Три чверті опитаних (76%) тією чи іншою мірою обізнані про те, що в їхній громаді можна отримати соціальні послуги. При цьому третина (35%) особисто або члени їхніх родин отримували соціальні послуги протягом останніх 12 місяців; решта або особисто знайомі з отримувачами соціальних послуг (6%), або принаймні щось чули про можливість отримання соціальних послуг (35%). Кожен четвертий мешканець громади не знає про можливість отримання соціальних послуг в громаді.
• Основною соціальною послугою, яка наразі надається в громадах, є натуральна допомога (надання продуктів харчування, одягу, взуття, предметів особистої гігієни, миючих засобів тощо). ЇЇ назвали приблизно дві третини (60%) респондентів, з тих що отримують соціальні послуги. Ще третина респондентів до соціальних послуг також віднесли грошову допомогу, а саме разові виплати. Інші базові соціальні послуги, як «догляд вдома», «фізичний супровід», «підтримане проживання», отримують лише 3,3% респондентів.
• Дві третини опитаних (63%) – мають одну або кілька ознак потенційних отримувачів соціальних послуг (як вік понад 60 років, наявність хвороб, які потребують тривалого лікування, інвалідність тощо).
• Переважна більшість тих, хто отримував соціальні послуги (86%), та більше половини (54%) тих, хто знає про таку можливість, з різною мірою імовірності допускають можливість звернення у наступні 12 місяців до органів соціального захисту за підтримкою.
• У задоволенні життєвих потреб отримувачів соціальні послуги відіграють переважно допоміжну роль (55%). Натомість для 14% отримувачів ця допомога є вирішальною, а для третини отримувачів — суттєвою і значною.
• Пріоритетним в оцінці якості послуг є людяне ставлення і позитивний вплив, зрушення в житті на краще внаслідок отримання соціальних послуг, формальні критерії для респондентів менш важливі. Респонденти в скрутний час відчували опору і підтримку від соціальних працівників і високо це цінують.
Канали інформування
• Більшість населення отримує інформацію про соціальні послуги або від знайомих (63%), або в місцевих групах у соціальних мережах (40%). Офіційні канали місцевої влади використовує кожен п’ятий (20%) та ще 7% - неофіційно. Зі ЗМІ інформацію про наявність соціальних послуг отримує 14% опитаних.
• Щодо обізнаності про механізм подання заявки на отримання соціальних послуг лише кожен десятий (12%) знає дуже добре і може пояснити іншим. Решта розділилися на тих, хто тією чи іншою мірою обізнаний про механізм подання заявки (44%), та тих, хто взагалі не знає яким чином можна подати таку заявку (43%).
• Майже три чверті (72%) з тих, хто загалом знайомий з механізмом подачі заявки на соціальні послуги, вважає його зрозумілим і зручним.
Оцінка стійкості системи соціальних послуг
• Одним із факторів, який дозволяє говорити про стійкість системи надання соціальних послуг в Чернігівській області, є майже миттєве відновлення роботи після звільнення і деокупації області. Іншим чинником є успішне проходження зимового періоду блекаутів.
• Успішний досвід проходження зимового сезону 22/23 років (а також наявність техніки для забезпечення автономного освітлення і опалення) дає респондентам підстави оптимістично дивитися в майбутнє.
• Щодо оцінки стійкості системи надання соціальних послуг в Чернігівській області, то, за шкалою Коннор-Девідсона, особиста стійкість працівників системи є вищою, ніж по Україні загалом (84% проти 69% відповідно). Стійкість системи соціальних послуг оцінюється ще вище, ніж особиста стійкість (91% — оцінка керівників, 95% — середня оцінка лінійного персоналу).
Посилання на завантаження звіту