У травні 2023 р. дослідницькою компанією Info Sapiens на замовлення UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, було проведено опитування у рамках проєкту «Трамплін до рівності: Проєкт зі зміни соціальних норм та викорінення гендерних стереотипів задля сталого розвитку та добробуту жінок та чоловіків в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Швеції.
Мета дослідження – з’ясувати якими є соціальні норми щодо гендерних стереотипів про роль чоловіків у батьківстві, та як вони змінилися під час повномасштабної війни (порівняно з 2020 роком).
Методологія Телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI), на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (у 2020 р. – особисті інтерв’ю вдома у респондентів).
Цільова аудиторія і вибірка
Цільовою аудиторією дослідження є населення України старше 16 років.
Вибірка становить 1000 респондентів. Максимальна теоретична похибка не перевищує +/-3,1%.
Співставність і порівнюваність даних
Опитування 2020 р. і 2023 р. не є цілком співставними через:
1) різні методи (особисті і телефонні опитування). Телефонне опитування краще охоплює активних людей, яких важко «зловити» вдома. Щоправда, доказів впливу методу на збільшення часу, який батьки проводять разом з дітьми, не було знайдено.
2) у 2023 р. опитування не враховує думку українців, що виїхали за кордон і думку мешканців окупованих у 2022 р. територій без українського мобільного зв’язку.
Разом з тим, порівняння даних 2020 і 2023 рр. є цілком можливим на рівні тенденцій.
Резюме
• У 2023 р. три чверті українських татів неповнолітніх дітей до 18 років проживають з дітьми (75%), 15% не проживають з дітьми через війну, 10% не проживають з дітьми через розлучення або інші обставини. При цьому, близько 2/3 татів, що проживають окремо, спілкуються з дітьми щонайменше кілька разів на тиждень; трохи більше чверті відвідують дітей щонайменше раз на місяць.
• Загалом, у більшості сімей доглядом за дітьми віком до 3 років займалися матері (69%), переважно батько доглядав за дітьми віком до 3 років лише в 1% сімей. Разом з тим 20% (16% матерів та 25% татів) зазначають рівномірний розподіл обов’язків. Порівняно з 2020 р. на 15% зменшилася кількість родин, в яких доглядом займалися матері (за працюючого батька) та на, але на 10% зросла кількість сімей, у яких догляд був рівномірно розподілений. В понад половині сімей з рівномірним розподілом обов’язків з догляду за дітьми працював тільки батько і лише у кожній 25-й – мати, у решті випадків (44%) – працювали обоє.
• Стосовно окремих активностей батьків у догляді за дітьми віком до 3-х років відзначаються такі тенденції: у порівнянні з 2020 роком суттєво збільшилась участь татів у готуванні, купанні, зміні підгузок. Також у порівнянні з 2020 роком суттєво збільшилася участь татів в догляді за дітьми всіх вікових категорій: в щоденному догляді, в тому числі за хворими дітьми, купівлі товарів для дітей, доставці в садочок і школу, навчанні, гулянні, спілкуванні. Разом з тим, у більшості активностей переважає турбота мами, за виключенням прояву турботи про дитину, гри та спілкування з дітьми – активність тата й мами у більшості випадків є однаковою.
• У 2023 р. третина татів вважають, що часу, який вони приділяють дітям, достатньо (37%), тоді як у 2020 р. таких було понад половина (52%). Разом з тим, у 2023 р. 45% татів хотіли б приділяти більше часу дітям, але не мають можливості (у 2020 р. – 18%), а 18% планують це, тоді (у 2020 р. – 27%). Пояснюючи недостатній час, приділений дитині, більшість таких чоловіків нарікають на надмірну зайнятість (88%) і лише 2% при цьому висловлюють гендерні стереотипи щодо того, що це обов’язок жінки, тоді як у 2020 р. таких було 18%.
• Більшість опитаних вважають, що тато витрачає на догляд та піклування за дітьми або достатньо часу (73%), або навіть забагато (9%), щоправда порівняно з 2020 р. частка перших зросла на 10%, а других – скоротилася на 6%. Водночас лише 2% опитаних вважають що тато майже або зовсім не доглядає та не піклується про дітей (порівняно з 2020 р. без змін), та ще 13% вважають внесок тата у догляд та піклування за дітьми недостатнім (у 2020 р. – 17%). Варто зазначити, що серед чоловіків за три роки більш ніж удвічі скоротилася частка тих, хто вважає, що витрачає на догляд і піклування за дітьми забагато часу, а серед жінок на 7% менше стали вважати, що чоловік витрачає на догляд і піклування за дітьми замало часу. Більшість матерів пояснюють недостатню увагу до дітей з боку тата високою зайнятістю.
• Більшість опитаних знають, що батько дитини має право взяти оплачувану відпустку до 14 днів при народженні дитини (71%). При цьому серед жінок така обізнаність дещо вища, ніж серед чоловіків (77% проти 65%). Також обізнаність про можливість взяти оплачувану відпустку для при народженні дитини зростає з віком респондентів.
• Більшість опитаних знають, що батько дитини має право взяти відпустку по догляду за дітьми до 3-х років замість матері дитини (85%). При цьому серед жінок така обізнаність вища, ніж серед чоловіків (90% проти 80%). Також обізнаність про право чоловіків взяти відпустку по догляду за дітьми до 3-х років замість матері дитини зростає з віком респондентів. Порівняно з 2020 р. у 2023 р. бажання взяти таку відпустку тривалістю до місяця серед чоловіків збільшилося у 2,5 рази і майже удвічі серед жінок. Так само збільшилася частка чоловіків і жінок, які б взяли/погодилися на декретну відпустку чоловіка, якщо ви вийдете на роботу невдовзі після народження дитини, то зароблятимете значно більше, ніж батько дитини. З тих, чоловіків, які б на це не погодилися, у більшості випадків пояснюють таку свою позицію гендерними стереотипами: «догляд за дітьми – жіночий обов’язок» (33%), «неприпустимо, щоб жінка утримувала сім’ю» (29%), «не думаю, що з мене вийде добрий доглядальник» (25%) і «це соромно» (12%).
• Понад половина українців ставляться до чоловіків, які беруть відпустку по догляду за дітьми до 3 років в той час, як мати дитини виходить на роботу, нейтрально, бо це особиста справа подружжя (52%), а ще 41% – ставляться до такого позитивно. У 2023 р. порівняно з 2020 р. удвічі (з 32% до 73%) зросла обізнаність про сім’ї, в яких чоловіки брали відпустку по догляду за дитиною.
• Третина опитаних батьків (татів і мам) сказали, що проводять з дитиною більше часу внаслідок війни (35%), тоді як дещо більше чверті вказали на зменшення такого часу (27%), а ще понад третина – час з дитиною не змінився (37%). Серед чоловіків частка тих, хто внаслідок війни став проводити менше часу з дітьми, становить 40%, а серед жінок – 15%, натомість частка тих, хто став проводити з дітьми більше часу внаслідок війни серед чоловіків становить 28%, а серед жінок – 41%. Сумарна кількість годин, витрачених на догляд за дітьми у 2023 р. порівняно з 2020 р. зросла з 130 до 185, у т.ч. серед чоловіків з 97 до 161, серед жінок – з 155 до 204.
• Відносна більшість батьків (татів і мам), у яких час з дітьми збільшився внаслідок війни, пояснюють це недоступністю садочків і шкіл для очного відвідування, втратою або частковою втратою роботи, поганим психологічним станом дітей. Тоді як Відносна більшість батьків (татів і мам), у яких час з дітьми зменшився внаслідок війни, пояснюють це завантаженістю на роботі (жінки вказували вдвічі більше за чоловіків), нарізне проживання з дітьми, та службу в ЗСУ (називали чоловіки).
• Стали внаслідок війни ближчими з дітьми 43% опитаних, для половини емоційний контакт не змінився (51%) і лише 6% вказали, що відділилися від дітей. При цьому серед чоловіків про зближення з дітьми вказали 38%, а серед жінок 48%, тоді як про віддалення – відповідно 9% і 3%. Відносна більшість батьків (татів і мам), які стали ближчими з дітьми внаслідок війни, пояснюють це тим, що емоційні зв’язки зміцнили випробування.
Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися з презентації та інфографіки.