За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування Омнібус, проведеного Info Sapiens 12–18 серпня 2022 року, 98% українців пишаються тим, що є громадянами України і вперше цей показник є практично однаковим в усіх регіонах. Питання було додано в Омнібус з ініціативи Інституту соціології НАН України й коментар до нього підготовлено науковим співробітником Інституту соціології НАН України, кандидатом соціологічних наук Тетяною Любивою.
Пишатися громадянством країни, в якій проживає людина, – показник її громадянської ідентичності, позитивного ставлення до країни проживання.
Питання про те, чи пишаються жителі України громадянством України було включене в моніторингове дослідження Інституту соціології НАН України, починаючи із 2002 року. За двадцятирічну історію спостережень, відсоток тих, хто дуже пишався або скоріше пишалися бути громадянами України, зріс із 41% у 2002 році до 69% у 2020 році. У серпні 2022 року, через півроку після широкомасштабного вторгнення, цей показник склав 98%[1]
«Примітним є те, що протягом майже двох десятиліть спостережень прослідковувалась тенденція до зростання гордості за українське громадянство для різних груп респондентів – представників різних національностей (респондентів, які визначали себе українцями, росіянами чи представниками інших національностей), носіїв різних мов (респондентів, які вважали своєю рідною мову українську, російську чи іншу) народжених в Україні, в Росії чи в інших країнах, жителів різних регіонів тощо, - каже к.соц.н. Тетяна Любива. - Значні відмінності спостерігалися саме в регіональному розрізі. Так, на Донбасі у 2020 році частка тих, хто пишався бути громадянами України була 47%, на Сході 58%, тоді як на Заході країни цей показник становив 81%, а у Центрі та на Півдні показник був досить близьким і становив 70% і 71% відповідно. У 2002 році щонайбільше кожен третій (31-33% респондентів) на Півдні, Сході чи Донбасі пишалися тим, що вони були громадянами України. В 2022 році відмінності різко скоротилися. Це свідчить про майже повну консолідацію українців у їх ідентифікації із Україною.»
Таблиця 1. Регіональний розподіл відсотків тих, хто дуже або скоріше пишаються тим, що є громадянами України за даними серпневого Омнібусу Info Sapiens 2022 року.
| Регіон | % |
|---|---|
| Захід | 98% |
| Київ | 98% |
| Південь | 98% |
| Північ | 99% |
| Схід | 98% |
| Центр | 96% |
Незважаючи на жахіття війни, 94% українців з оптимізмом дивляться на майбутнє України, а 92% - на своє майбутнє в Україні.
Основні позитивні емоції, які допомагають українцям пережити війну, це віра в перемогу (78%), віра в стійкість української Армії та держави (71%), натхнення та гордість за народ та Армію (68%), радість від спілкування з людьми (45%). Це дані червневого Омнібусу на замовлення ExtemeScan.
В рамках квітневого Омнібусу на замовлення ExtremeScan ми попросили респондентів назвати 2-3 основні риси, що характеризують український народ, і найчастіше – у 32% випадків – респонденти називали згуртованість, єдність.
«На мою думку, до повномасштабної війни можливо жоден респондент не назвав би згуртованість основною рисою нашого народу, - каже Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. – Адже українці відомі своїм індивідуалізмом: «два українці – три гетьмани». Але зараз українці як ніколи усвідомили те, що їх об’єднує – в моєму розумінні це любов до Батьківщини та свободи. Також гадаю, що до лютого негативних рис українців було б названо значно більше, ніж 3%».
Внаслідок повномасштабної війни посилились мережі взаємодовіри між людьми. У порівнянні з 2020 роком українці стали більше довіряти сім’ї, сусідам, знайомим, людям іншої релігії та національності.
«Ми відчуваємо зростання емпатії в суспільстві навіть при проведенні опитувань, - каже Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. – Після повномасштабної війни рівень досяжності респондентів зріс у 2-3 рази, тому що люди намагаються допомогти навіть нашим інтерв’юерам, яких вперше чують. Росія постійно називає біле чорним і намагається нас звинуватити у власному нацизмі, русофобії, але рівень довіри до людей іншої національності зріс з 42% до 55%. Для українців має значення не національність, а те, на чиєму боці є людина – вбивць чи захисників».
Дещо знизився рівень довіри тільки до людей, з якими вперше зустрілися – з 27% до 24% - ймовірно через зростання підозрілості через війну, адже в Україні є російські шпигуни.
В 2022 році зріс також і рівень довіри майже до всіх інституцій – навіть до судів, до яких традиційно довіра найнижча. Найвищою є довіра до Армії (94%) та волонтерів (88%).
Інформація про дослідження
Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для населення України старше 16 років. Структура вибірки відповідає структурі населення за такими параметрами, як стать, вік, розмір населеного пункту і регіон відповідно до даних Державної служби статистики на 1.01.2022. Опитування не проводилось у АР Крим, м. Севастополь, а також в інших тимчасово окупованих Росією територіях України, де українські оператори не надають послуги мобільного телефонного зв’язку. Також опитування не охоплює українців, що виїхали за кордон.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%. Опитування проводилося 12-18 серпня 2022 року. В прес-релізі використані дані попередніх хвиль Омнібусу з аналогічною методологією, а також дані Інституту соціології НАНУ та Всесвітнього дослідження цінностей.
Посилання на завантаження прес-релізу та презентації
[1] Дослідження 2022 року було проведене із використанням іншого методу збору інформації, аніж дослідження 2002-2020 років, – телефонне опитування на відміну від самозаповнення. Вибірки будувалися різним способом: випадкова у випадку телефонного опитування й стратифікована із квотним відбором на останньому ступені у випадку самозаповнення. Таким чином, вибірки не є повністю порівнюваними. Разом із тим, методологія телефонного опитування, яка є найприйнятнішою під час війни, дозволяє прослідкувати тенденції зміни показника.