Дослідження впливу війни на молодь в Україні проводиться за ініціативи Міністерства молоді та спорту України і технічної та організаційної підтримки проєктів ПРООН «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) та «Підтримка громадянського суспільства та молоді», що реалізовуються за фінансової підтримки Європейського Союзу та Уряду Данії.
У 2024 році дослідницькою агенцією Info Sapiens була проведена нова хвиля дослідження, яка мала на меті відстеження змін у таких аспектах, як сприйняття молоддю поточної ситуації, викликів і втрат, що її стосуються, а також у розумінні своєї ролі в різноманітних суспільно важливих процесах, зокрема в процесах відновлення.
Оцінка поточної ситуації і втрат від війни
Кількість молодих людей, що повідомили про втрати від війни дещо зменшилась у порівнянні з 2023 роком, проте гострота втрат від війни збільшилась: вдвічі зросла частка тих, хто повідомив про смерть друзів або членів сім’ї, збільшилась частка молодих людей, які повідомили про розрив стосунків із друзями або членами сім’ї.
Серед позитивних тенденцій – зменшення кількості безробітних та тих, хто вказав на зниження або втрату доходу, а також покращення матеріального становища.
Настрої молоді відображають загальне погіршення суспільних настроїв у 2024 році, включаючи зниження довіри до всіх державних інституцій, крім ЗСУ. Знизилась довіра також до громадських і волонтерських організацій та ЗМІ. Значно зменшилась частка українців, які планують повернутися в Україну. Це може бути зумовлено поверненням частини біженців в Україну, затяжними воєнними діями і подальшою окупацією частини територій, активізацією мобілізаційної кампанії, втратою житла і майна та облаштуванням свого побуту за кордоном.
Незважаючи на погіршення суспільних настроїв, волонтерська активність молоді помітно зросла. Загалом українська молодь залишається об’єднаною навколо спільних цінностей, що сформувалися внаслідок повномасштабного вторгнення. Зовнішньополітичні орієнтири залишаються сталими: більшість підтримує вступ до ЄС і НАТО. Прагнення зберегти територіальну єдність зберігається, хоча виснаження від війни дещо збільшило готовність до компромісів. Зростає важливість національної ідентичності: більше молодих людей надають перевагу споживанню українського контенту, спілкуванню українською мовою. Зростає підтримка українських виробників і усвідомлення важливості знання історії.
Прагнення та турботи
Як і раніше, найбільш актуальними залишаються проблеми здоров’я, в тому числі психічного, браку грошей, фізичної безпеки.
Дещо зросла стурбованість через незадоволені потреби вищого рівня. Зокрема, молоді люди частіше згадували про неможливість самореалізації та брак вільного часу. Зросла також актуальність потреби у свободі й незалежності.
Внаслідок активізації мобілізаційної кампанії зросла й стурбованість військовим обов’язком.
Чинники стабільності суспільства
Основними чинниками стабілізації для української молоді є покращення матеріального самопочуття, адаптація ринку праці до воєнних умов, зростання волонтерської активності молоді, єдність у політичних цінностях, важливість атрибутів національної ідентичності.
Серед основних чинників дестабілізації – зростання нетолерантності, конфліктів, розриву стосунків, дискримінації, збереження тенденції до погіршення психічного здоров’я, погіршення суспільних настроїв, зниження довіри до інституцій, зміцнення еміграційних настроїв.
Роль молоді в процесі відновлення
Молодь залишається майже не залученою до процесів відбудови, попри значний потенціал, який поступово згасає через падіння довіри до місцевої влади. Водночас молодь за кордоном демонструє високу готовність долучитися до відновлення країни, розглядаючи це як фізичну реконструкцію інфраструктури та нематеріальні зміни, такі як подолання корупції й відновлення соціальних зв’язків, згуртованості в громадах та можливостей для працевлаштування.
Основними проблемами залишаються недовіра до державних інституцій і відсутність механізмів для інституціоналізації волонтерського потенціалу.
Методологія дослідження
Дослідження складається з двох компонентів: кількісного та якісного. Польовий етап дослідження проведено у травні–червні 2024 року.
Кількісний компонент передбачав опитування молоді на території, підконтрольній Україні, та за кордоном. Опитування проводилося методом CAPI (особисті інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer assisted personal interviews).
В Україні вибірка становить 2000 респондентів і репрезентує населення України у віці 14–34 роки за статтю, віком, областю та розміром населеного пункту довоєнного проживання. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
За кордоном опитано 436 молодих людей віком 14–34 роки, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення РФ. Максимальна похибка вибірки опитування молодих біженців становить 4,7%.
Якісний компонент дослідження включав проведення фокус-групових дискусій (ФГД) з молодими людьми з різних категорій. Загалом було проведено 12 ФГД, також було проведено два додаткові глибинні інтерв’ю.
Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися зі звіту.