Такими є результати онлайн опитування українських біженців Info Sapiens, проведеного у співпраці з Апостольським Екзархатом в Італії з 22 квітня по 7 травня. Загалом було опитано 889 респондентів. Вибірка не є репрезентативною всім біженцям, оскільки респонденти набирались методом «снігової кулі». Найбільше опитано в Італії (260), Німеччині (166) та Польщі (173), в решті країн опитано недостатньо респондентів для окремого аналізу.
Основним фактором, що вплинув на рішення виїхати закордон, для українських біженців стали бойові дії або бомбардування. Лише 13% сказали, що їх населений пункт був у відносній безпеці.
Загалом 97% біженців відчули негативні наслідки війни. Найбільш поширеними негативними наслідками є роз'єднання сім'ї (54%), суттєве зменшення доходу (42%), втрата роботи (39%), та важкі психологічні наслідки (40%).
Більшість українців їхали до тих країн, де мали друзів, знайомих або родичів. Тільки 14% орієнтувалися на пільги, але серед біженців в Німеччині таких вдвічі більше.
63% біженців отримали допомогу під час перебування за кордоном: 80% в Німеччині, 68% в Польщі, 52% в Італії.
Найбільш поширеною допомогою є гуманітарна допомога (47%), забезпечення житлом (36%), фінансова допомога (35%) та допомога з оформленням легалізації (32%). Однак розподіл фінансової допомоги не відповідає матеріальним втратам, які зазнали мешканці різних регіонів України. Незважаючи на те, що фінансові ресурси найбільш обмежені (вища частка біженців, які повністю втратили дохід та/або роботу) в жителів сходу та півдня України, найвища частка біженців, які отримали фінансову допомогу, серед жителів Києва.
83% біженців все ще потребують допомоги в країні, в якій вони проживають. Частка таких біженців нижча серед біженців без дітей (77%), а також серед біженців з Києва (76%) та півночі (78%) України. Біженці в першу чергу потребують фінансову підтримку (50%) та допомогу з працевлаштуванням (39%) На фінансову підтримку очікує найбільше біженців з півдня, заходу, півночі та сходу України. Проблема з працевлаштуванням найбільше поширена серед біженців зі сходу та півдня України.
Водночас 73% намагаються покращити своє становище за кордоном. Зокрема, 39% працюють, а 31% шукають роботу.
Також 28% біженців волонтерять, ще 20% роблять благодійні внески, а ще 28% хотіли б щось робити.
73% біженців задоволені (поставили оцінку 7+ з 10) своїм перебуванням за кордоном, причому в Німеччині та Польщі таких близько 80%, а в Італії – 62%. Біженці без дітей краще оцінюють своє перебування за кордоном, ніж біженці з дітьми – середні оцінки 7,3 проти 7,7.
Складний та затяжний процес легалізації в країні слугує ключовим фактором обурення. Біженці скаржаться, що тривала бюрократична тяганина обмежує доступ до обіцяних пільг (фінансової допомоги/допомоги з житлом /доступ до медичних послуг тощо), а головне - до ринку праці. Оскільки значна частина біженців переживає суттєве зменшення доходу та втрату регулярної роботи, відсутність роботи за кордоном ускладнює їхнє перебування там.
87% оцінюють ставлення місцевих мешканців як позитивне: найчастіше в Польщі (93%), найрідше в Італії (84%).
Водночас 12% стикалися з неприємностями з боку місцевих жителів: 8% із зневажливим ставленням, 3% із порушенням прав, 1% - із злочинністю, 1% - з корупцією.
96% біженців переживають різноманітні негативні стани. Найбільш поширеними негативними станами є розгубленість, відчуття безнадії (55%), почуття провини перед тими, хто залишився вдома (50%) та емоційна нестабільність (50%).
39% біженців не можуть самостійно контролювати щонайменше один негативний стан (найчастіше у випадку почуття провини та апатії – 4 з 10 та 3 з 10 біженців, відповідно). Втім, для більшості біженців інтенсивність таких станів є помірною і вони можуть з відносною легкістю справлятись з негативними емоціями.
Молоді (16-34 р.) біженці більш схильні переживати сильні негативні емоції. Серед молодих біженців вища частка тих, які боряться з почуттям провини, емоційною нестабільністю, апатією та злістю.
50% біженців планує повернення в Україну після офіційного скасування воєнного стану, а ще 38% готова ризикувати і повертатись за першої нагоди. Біженці з півдня і сходу України планують повернутись додому раніше, ніж біженці з інших регіонів. 7% біженців не планує повертатись додому – це приблизно відповідає оцінці, яку Info Sapiens зробив в березні, згідно якої 12% біженців не планують повертатись[1]
Інформація про дослідження
Під час дослідження було опитано 889 респондентів старше 18 років методом онлайн інтерв’ю співпраці з Апостольським Екзархатом в Італії. Опитування проводилося з 22 квітня по 7 травня. Вибірка не є репрезентативною всім біженцям, оскільки респонденти набирались методом «снігової кулі». Найбільше опитано в Італії (260), Німеччині (166) та Польщі (173), в решті країн опитано недостатньо респондентів для окремого аналізу.