За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за сприяння Dragon Capital, у січні індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,7, що на 3,4 п. більше, ніж у грудні 2018. Найбільше зросли індекси очікуваного розвитку економіки країни у найближчий рік та найближчі п’ять років.
У січні 2019 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,7, що на 3,4 п. більше за показник грудня 2018.
Індекс поточного становища (ІПС) збільшився на 2,1 п., склавши 62,3. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- – індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 52,2, що на 3,3 п. вище від рівня цього індексу в грудні 2018;
- – індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 0,8 п. та встановився на позначці 72,5.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у січні підвищився на 4,3 п. та склав 67,9. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- – індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) дещо знизився порівняно до минулого місяця на 0,2 п. і склав 61,5;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 7,2 п. та склав 64,5;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) збільшився до 77,7, що на 6,0 п. більше за показник грудня 2018.
Січневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 128,9 - це нижче за показник минулого місяця на 5,1 п. Індекс інфляційних очікувань дещо знизився – до 183,0, що на 3,5 п. менше за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 7,0 п. – до значення 151,5.
«Оптимізм споживачів посилився у перший місяць 2019 року. Індекс споживчих настроїв у січні 2019 року повернувся на максимальний рівень 2018 року, який було зафіксовано у червні 2018 року. Ріст індексу споживчих настроїв у січні пов'язаний із оптимістичними очікуваннями від президентських виборів, про що свідчать інші дослідження Info Sapiens, а також із зростанням заробітної платні у грудні 2018 року. У грудні 2018 року індекс реальної заробітної плати майже повернувся на докризовий рівень грудня 2013 року. Водночас, незважаючи на покращення матеріального становища за останні 6 місяців та очікувань щодо розвитку економіки у найближчий рік, очікування щодо майбутньої динаміки доходу та готовність споживачів робити великі покупки залишилась на рівні грудня.» - коментують аналітики Info Sapiens.
Інформація про дослідження
Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 1-15 числа кожного місяця. Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- 1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- 2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
- 3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
- 4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- 5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
- • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
- • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
- • індекс доцільності робити великі покупки (х5).
- • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
- • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
- • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.
- 1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
- 2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
- 3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).