Основні знахідки
- Станом на кінець листопада 2024 року за кордоном перебуває 5,2 млн воєнних біженців, що на 300 тис. Більше, аніж у січні цього ж року;
- Найбільшу частку складають жінки (найбільше віком 35-44 років — 13%) та діти;
- Найбільше біженців у Європі перебуває у Німеччині (27%) та Польщі (23%);
- Частка біженців яким вистачало на як базові, так і на дорогі речі зросла (31.4%) у порівнянні із травнем 2023 року (6%) і майже повернулась до довоєнного рівня – 34.7%;
- Попри поступове скорочення витрат на біженців, створення жорсткіших умов та заохочення до загальних способів легального перебування у багатьох країнах, протягом всього 2025 року (до березня 2026 року у країнах ЄС) українці можуть розраховувати на легальне проживання, соціальні виплати та інші блага;
- Наразі немає чіткого уявлення щодо майбутнього статусу українських біженців. Ймовірно його продовжеватимуть , допоки триває війна, та будуть скасовувати у разі припинення бойових дій або значного покращення безпекового середовища на території України;
- Частка тих біженців, загалом планують повернутися до України опустилася до найнижчого рівня із часу повномасштабного вторгнення і складає 43%, лише 20% українців повністю впевнені, що повернуться. У більшості, ця когорта не визначилась щодо термінів повернення;
- На рішення повернутися додому впливають як безпекові, так і економічні чинники. Зокрема, на таке рішення позитивно вплинули б: остаточне закінчення війни (53%), вищий рівень життя в Україні (46%), можливість знайти добре оплачувану роботу (33%), припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися (31%), та припинення бойових дій у рідному регіоні (24%).
Методологія
Дослідницька агенція Info Sapiens, на замовлення Центру економічної стратегії, у листопаді-грудні 2024 року опитала 1000 українських біженців, що перебували за кордоном. Збір даних передбачав SMS-розсилку із посиланням на онлайн-анкету. Номери для розсилки були обрані випадковим чином серед абонентів «Київстар» та «Водафон», що перебували за кордоном на момент проведення опитування. Репрезентативність була забезпечена завдяки географічним квотам розподілу українців за кордоном, що базувалися на даних Європейської служби статистики, а також офіційних даних щодо кількості українців, які виїхали до Великої Британії, Канади та Сполучених Штатів Америки. Рекрутинг та опитування не включали у себе українців, що перебували на території Росії чи Білорусії.
Докладнішу інформацію про результати дослідження можна отримати у аналітичній записці Центру економічних стратегій: Українські біженці після трьох років за кордоном. Четверта хвиля дослідження - Centre for Economic Strategy та за посиланнями нижче.