За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування, проведеного Info Sapiens 11–15 серпня 2022 року на замовлення польського Центру діалогу ім. Ю. Мєрошевського, після початку повномасштабної війни у 73% українців покращилась думка про поляків, і цей показник є приблизно однаковим у всіх регіонах. Повна версія звіту буде опублікована на початку вересня.
Натомість думка про росіян погіршилась у 88% українців – і знову ж таки цей показник є дуже близьким у всіх регіонах; регіональних відмінностей у ставленні до основних союзників і ворогів практично немає.
Ставлення до німців більш амбівалентне: у 29% українців думка про німців покращилась вочевидь тому, що Німеччина допомагає Україні, а у 13% – погіршилась, ймовірно, тому, що українці вважають цю допомогу недостатньою.
Загалом 83% українців ставляться до поляків добре або дуже добре. Стосовно німців переважає нейтральне ставлення (52%), а до росіян більшість ставиться погано або дуже погано (86%).
«До 2014 року, за результатами опитувань, росіяни були найближчим народом для українців – це не дивно, адже більшість українців родом з СРСР і засвоїли радянське кліше про так звані «братні народи, – каже Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens. – Після окупації Донбасу та Криму найближчими стали білоруси – третій так званий «братній народ». Зараз більшість українців негативно ставляться до росіян, відносна більшість – до білорусів, а поляки стали для нас найближчим народом. Ми ніколи не забудемо того, що зробив для України польський народ у цей страшний час».
«Результати опитування свідчать про велику зичливість українців до поляків, а отже, підтверджують наявність в Україні плідного ґрунту для зміцнення відносин між обома країнами в майбутньому, - каже Лукаш Адамський, заступник директора польського Центру діалогу ім. Ю. Мєрошевського. - Ця симпатія, безсумнівно, є наслідком глибокої солідарності поляків із українцями та величезної підтримки, яку Україна отримує від Польщі у своїй війні за незалежність. Певну роль, мабуть, відіграло тут і розчарування української еліти та громадської думки Німеччиною».
40% українців вбачають майбутні відносини Польщі та України виключно добросусідськими, але 58% вважають, що ми маємо бути ближчими, ніж просто добрі сусіди. Зокрема, 29% воліють союзних відносин зі взаємною підтримкою та узгодженою зовнішньою політикою, а ще 29% вважають, що відносини між державами мають бути у вигляді співдружності із суто символічним кордоном та спільною зовнішньою політикою.
Для даного дослідження ми виділили регіони, які мають історичні зв’язки з Польщею – це Галичина (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області) і Правобережжя (тільки Волинська, Рівненська, Житомирська, Винницька, Хмельницька, Черкаська, Київська області та Київ). Галичина є єдиним регіоном, де трохи більше половини українців не бажають зближуватись з Польщею, можливо, через пам’ять про польське панування у минулому.
Українці, які відвідували Польщу, ще краще ставляться до країни та до польського народу, ніж ті, хто не відвідував.
Загалом 36% українців відвідували Польщу один раз або більше. Жителі Галичини робили це найчастіше – 66% побували у Польщі.
Серед респондентів, які відвідували Польщу, більше половини (59%) востаннє подорожували туди менше 5 років тому.
Україну і Польщу пов’язують культурні та родинні зв’язки.
Так, більше половини українців (59%) трохи розуміють або знають польську мову. В Галичині польську мову знають більше людей, ніж в інших регіонах: 12% можуть спілкуватися вільно, а 74% трохи знають або трохи розуміють.
36% українців зацікавлені у вивченні польської мови. Серед тих, хто трохи знає або трохи розуміє польську, зацікавленими у вивченні є 44%.
18% українців мають поляків серед членів родини. У понад половині випадків (64%) це старші родичі, як-от дід та бабуся, або прадід та прабабуся.
Водночас у спільній історії України та Польщі було багато трагічних моментів. Одним з найтрагічніших з них була так звана «Волинська різанина» – 15% українців добре обізнані про це, а 62% щось чули про ці події.
Серед тих, хто знає або щось чув про «Волинську різанину», 27% визначають ці події як війну українського та польського підпілля, жертвами якої стало українське та польське цивільне населення. В Галичині цю трагедію дещо частіше, ніж в інших регіонах, трактують як взаємні вбивства українських та польських селян (17%) та війну польського підпілля проти українців, які мусили захищатися (14%). Проте значна частка респондентів не змогла відповісти на це питання (42%).
Польща вимагає можливості проведення ексгумаційних робіт на місцях колишніх польських сіл на Волині та у Галичині, а багато поляків хоче спорудження там цвинтарів з хрестами і встановлення інформаційних табличок із зазначенням того, що мешканців цих сіл вбила Українська Повстанська Армія. Половина українців (53%) готова на це погодитись за умови спорудження аналогічних пам'ятників українським жертвам польського підпілля, ще 6% готові погодитись безумовно, а 24% погодитись не готові.
Відносна більшість (38% українців) вважають, що до Другої світової війни роль Польщі в історії України була переважно негативна (вочевидь тому, що тоді Польща виступала в ролі завойовника), а після Другої світової війни – переважно позитивна (оскільки стала нашим союзником у боротьбі проти Росії). Ще 33% українців вважають роль Польщі переважно позитивною протягом всієї історії, і тільки 8% вважають її переважно негативною.
Жителі Галичини оцінюють роль поляків дещо менш позитивно: переважно позитивною її вважають лише 23%, тимчасом як негативну оцінку надають 12% опитаних.
Інформація про дослідження
Вибірка дослідження складає 1036 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старше). Структура вибірки відповідає структурі населення за такими параметрами, як стать, вік, розмір населеного пункту і регіон відповідно до даних Державної служби статистики на 1.01.2022. Опитування не проводилось у АР Крим, м. Севастополь, а також в інших тимчасово окупованих Росією територіях України, де українські оператори не надають послуги мобільного телефонного зв’язку. Також опитування не охоплює українців, що виїхали за кордон.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%. Опитування проводилося 11-15 серпня 2022 року.
Для даного дослідження ми виділили регіони, які мають історичні зв’язки з Польщею – це Галичина (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області) і Правобережжя (тільки Волинська, Рівненська, Житомирська, Винницька, Хмельницька, Черкаська, Київська області та Київ).
Відсотки можуть відхилятися від 100% на 1 п.п. через округлення.
Повна версія звіту буде опублікована на початку вересня.
Про Центр діалогу ім. Ю. Мєрошевського
Центр Мєрошевського є державною установою, яка діє на основі закону Сейму та під наглядом Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща. Її головна мета полягає у веденні, ініціюванні та підтримці дій, спрямованих на розбудову діалогу поляків з народами Східної Європи, зокрема, українцями, білорусами, грузинами, молдованами, а також тими росіянами, які засуджують злочини режиму Владіміра Путіна. Юліуш Мєрошевський – один із найвидатніших польських публіцистів ХХ століття, був прихильником співпраці поляків з іншими народами, поневоленими російським і совєтським імперіалізмом.