Такими є результати всеукраїнського національно репрезентативного опитування на тему благодійності і волонтерства під час війни, проведеного Info Sapiens 2-8 травня 2022 року. Вибірка склала 1528 інтерв’ю, гранична похибка не перевищує 2,5%.
3% українців стверджують, що в їх населеному пункті ситуація критична або близька до критичної – неможливо або складно дістати продукти, ліки, воду. Ще 10% сказали, що ситуація складна – є певний дефіцит, але дістати життєво необхідні блага можна.
Якщо подивитись на регіональний розподіл, то по 7% вважають ситуацію складною на Заході та Києві, ймовірно, маючи на увазі передусім дефіцит бензину. На Сході 10% оцінюють ситуацію як критичну, а на Півдні 8%.
36% українців вважають основною гуманітарною проблемою свого регіону відсутність робочих місць, ще 16% - дефіцит ліків від хронічних хвороб, 11% - дефіцит палива (ця проблема була названа в категорії «інше» - на момент розробки анкети не було гострого дефіциту, тому її не було в запропонованому списку), 10% - дефіцит ліків першої необхідності і 7% - нестачу місць для розміщення біженців.
Захід і Центр найменше потерпають від безробіття, а в Києві, на Сході і Півдні цю проблему зазначають майже половина опитаних. Також Схід і Південь найбільше потерпають від дефіциту ліків.
Якщо обирати між допомогою Армії і допомогою постраждалим цивільним, 70% українців вважають, що пріоритетною має бути допомога Армії і тільки 15% - що допомога цивільним.
Якщо говорити про допомогу від бізнесу під час війни, то найчастіше українці знають про допомогу ДТЕК та Метінвест (по 36%), АТБ (27%), МХП (18%), Фоззі Груп (16%). Найчастіше знають про допомогу з продуктами харчування від цих компаній.
12% в категорії «Інше» зазначили допомогу у відновленні інфраструктури від ДТЕК. Загалом 65% українців вважають, що відновлення інфраструктури в зоні бойових дій є подвигом.
Якщо говорити про допомогу від спортсменів під час війни, то 39% знають про допомогу Олександра Усика, 34% - ФК «Шахтар», 26% - ФК «Динамо», 21% - Андрія Ярмоленка і 12% - Еліни Світоліної.
Якщо говорити про діяльність благодійних організацій під час війни, то найчастіше українці знають про допомогу Фонду Ріната Ахметова (65%), «Повернись живим» (55%), Червоного Хреста (54%), Фонду Сергія Притули (33%), Фонду Кличка (17%), Фонду Петра Порошенка (15%).
Ті, хто вважає, що пріоритетною є допомога Армії, частіше називали фонди, що спеціалізуються на допомозі Армії – зокрема, «Повернись живим» і Фонд Сергія Притули. А ті, хто вважає, що пріоритетною є допомога цивільним, відповідно, частіше називали Фонд Ріната Ахметова, який займається допомогою цивільним.
Про Фонд Ріната Ахметова найчастіше знають, що він допомагає з продуктами харчування, про «Повернись живим», Фонд Сергія Притули, Фонд Кличка і Фонд Петра Порошенко – що вони допомагають Армії[1], а про Червоний Хрест – що вони допомагають при евакуації.
Ефективність допомоги фондів, які спеціалізуються на допомозі Армії, оцінюється вище, ніж ефективність гуманітарних фондів – це скоріше всього пояснюється тим, що більшість українців вважають пріоритетною саме допомогу Армії.
Щодо джерел інформації, то для більшості українців пріоритетним є телемарафон (61%), на другому місці офіційні телеграм-канали (41%), на третьому – телеграм-канали новинних служб (35%), на четвертому – фейсбук-сторінки новинних сайтів (29%) і тільки 25% дивляться ютуб-трансляції телеканалів, які не транслюють марафон.
Інформація про дослідження
Вибірка складає 1528 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для населення віком 18 років і старше за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим та м. Севастополь, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролювалися Україною до 24 лютого 2022 року. Також опитування не охоплює українців, що виїхали за кордон, і мешканців окупованих населених пунктів, де немає зв’язку.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,5%. Опитування проводилося 2-8 травня 2022 року.