За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у липні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 66,7 п., що на 1,7 п. вище, ніж у червні. Серед складових індикатора, найбільших змін зазнав Індекс доцільності великих покупок – він зріс на 9,2 п.
У липні 2020 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 66,7, що на 1,7 п. вище за показник червня.
Індекс поточного становища (ІПС) зріс і складає 60,7, що на 5,9 п. вище за показник минулого місяця. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- – індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 48,4, що на 2,6 п. більше від рівня цього індексу у червні;
- – індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 9,2 п. та встановився на позначці 73,0.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у липні майже незмінний та складає 70,8. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- – індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) незначно зріс порівняно до минулого місяця на 1,3 п. і склав 75,4;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) незначно зріс на 1,3 п. та склав 57,2;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) складає 79,7, що на 6,0 п. менше за показник червня.
У липні показник індексу очікуваної динаміки безробіття лишається стабільним і складає 150,0, що на 3,1 п. нижче за показник минулого місяця. Індекс інфляційних очікувань змінився також незначно – зріс на 2,2 п. до рівня 185,2. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців суттєво погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 19,1 п. – до значення 161,8.
«Загалом індекс споживчих настроїв у липні 2020 року суттєво не змінився порівняно до червня. Найбільших змін серед складових індексу зазнали очікування щодо розвитку економіки у найближчі 5 років та доцільність робити великі закупки. Індекс очікувань щодо розвитку економіки у найближчі 5 років знизився на 6 в.п. Триває корекція цього індексу: повернення до звичного рівня після максимального значення, зафіксованого у серпні 2019 року після президентських виборів. Індекс доцільності робити великі покупки, навпаки, зростає після мінімального значення, зафіксованого у квітні 2020 року під час жорсткого карантину. Індекс доцільності робити великі покупки майже повернувся на рівень березня 2020 року.» - коментують аналітики Info Sapiens.
Інформація про дослідження
Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. У квітні й травні 2020 року опитування було проведене методом телефонного інтерв’ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап липневої хвилі тривав з 13 липня по 6 серпня.
Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- 1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- 2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
- 3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
- 4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- 5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
- • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
- • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
- • індекс доцільності робити великі покупки (х5).
- • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
- • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
- • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.
- 1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
- 2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
- 3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).