Публікації

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у квітні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 66,2 п., що на 6,8 п. менше, ніж у березні. Найбільше скоротилися такі складові індикатора: Індекс доцільності робити великі покупки та Iндекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року.

У квітні 2020 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 66,2, що на 6,8 п. менше за показник березня.

Індекс поточного становища (ІПС) зменшився на 18,4 п., склавши 48,8. Складові цього індексу зазнали таких змін:

• –  індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 52,3, що на 7,8 п. менше від рівня цього індексу у березні;
• –  індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 29,0 п. та встановився на позначці 45,3.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у квітні незначно зріс на 0,9 п. та склав 77,8. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

• –  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) скоротився порівняно до минулого місяця на 5,3 п. і склав 69,7;
• –  індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зменшився на 13,4 п. та склав 54,5;
• –  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зріс до 109,1, що на 21,4 п. вище за показник березня.

У березні показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 168,9, що на 35,5 п. вище за показник минулого місяця. Індекс інфляційних очікувань знизився – 172,7, що на 12,7 п. нижче за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 7,2 п. – до значення 146,8.

«Індекс споживчих настроїв втратив у другий місяць карантину ще 7 в.п. Ця втрата є невеликою у порівнянні із погіршенням споживчих настроїв у квітні порівняно до березня у європейських країнах. Зокрема, у Польщі та Угорщині падіння індексу сягнуло 37 в.п., в Німеччині - 26 в.п., в Іспанії - 13 в.п., в Італії - 10 в.п . Схильність українців вірити у короткостроковість кризи (в перспективі одного року) та оптимізм щодо розвитку у наступні 5 років утримує споживчі настрої від різкого падіння. Водночас найбільш вразливим до поточної кризи виявився індекс доцільності робити великі покупки: квітневе значення цього індексу є мінімальним за період з червня 2014 року. Приблизно такий самий рівень доцільності робити великі покупки було зафіксовано у липні-серпні 2015 року. Падіння індексу доцільності робити великі покупки свідчить про сильне відчуття невизначеності серед споживачів та стратегію обережної споживчої поведінки.» - коментують аналітики Info Sapiens.

Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. У квітні 2020 року опитування було проведене методом телефонного інтерв’ю. Польовий етап тривав з 9 по 20 березня.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. 1.  Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
2. 2.  Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
3. 3.  Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
4. 4.  Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. 5.  Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

• •  індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
• •  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
• •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
• •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
• •  індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

• •  індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
• •  індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
• •  індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

1. 1.  Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
2. 2.  Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
3. 3.  Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).

Посилання на завантаження прес-релізу

•   Завантажити прес-реліз в форматі .pdf