Публікації

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у лютому Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 69,1 п., що на 8,4 п. нижче, ніж у січні. Зросли усі складові індикатора.

У лютому 2021 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 69,1, що на 8,4 п. вище за показник січня.

Індекс поточного становища (ІПС) зріс на 7,0 п. і складає 64,4. Складові цього індексу зазнали таких змін:

• –  індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 58,6, що на 10,4 п. вище від рівня цього індексу у січні;
• –  індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 3,6 п. та встановився на позначці 70,2.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у лютому зріс на 9,3 п. та складає 72,2. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

• –  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) складає 77,6, що на 9,0 п. вище за рівень цього показника у січні;
• –  індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) складає 60,3, що на 11,1 п. вище, ніж в минулому періоді;
• –  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зріс на 8,0 п. порівняно з минулим місяцем та складає 78,8.

У лютому показник індексу очікуваної динаміки безробіття незначно зріс та складає 150,7. Індекс інфляційних очікувань дещо знизився та складає 186,2. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 9,2 п. та складає 139,5.

«Індекс споживчих настроїв покращився за рахунок більшого оптимізму щодо власних доходів та розвитку економіки у найближчий рік. Покращення цих оцінок пов'язане із послабленням девальваційних очікувань та закінченням локдауну наприкінці січня.» - коментують аналітики Info Sapiens.

Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. У квітні й травні 2020 року опитування було проведене методом телефонного інтерв’ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап лютневої хвилі тривав з 14 лютого по 2 березня.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. 1.  Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
2. 2.  Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
3. 3.  Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
4. 4.  Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. 5.  Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

• •  індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
• •  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
• •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
• •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
• •  індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

• •  індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
• •  індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
• •  індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

1. 1.  Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
2. 2.  Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
3. 3.  Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).

Посилання на завантаження прес-релізу

•   Завантажити прес-реліз в форматі .pdf