Бульвар Лесі Українки 34, 2-й під’їзд, 6-й поверх
Київ, 01133, Україна

info@sapiens.com.ua

За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у вересні індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 97,5 п., що на 1,9 п. більше, ніж у серпні. Найбільше зріс Індекс поточного особистого матеріального становища.

У вересні 2019 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 97,5, що на 1,9 п. більше за показник серпня.

Індекс поточного становища (ІПС) зріс на 4,6 п., склавши 88,0. Складові цього індексу зазнали таких змін:

  • –  індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 83,3, що на 5,9 п. вище від рівня цього індексу в серпні;
  • –  індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 3,2 п. та встановився на позначці 92,8.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у вересні зріс на 0,1 п. та склав 103,8. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

  • –  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) збільшився порівняно до минулого місяця на 3,6 п. і склав 97,9;
  • –  індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 0,5 п. та склав 107,4;
  • –  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зменшився до 105,9, що на 3,7 п. менше за показник серпня.

Вересневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 111,1, що дорівнює показнику минулого місяця. Індекс інфляційних очікувань зріс – до 176,7, що на 3,6 п. більше за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців тим часом покращилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 13,2 п. – до значення 115,6.

«У вересні 2019 року зафіксовано рекордно низьке значення індексу девальваційних очікувань за період з червня 2014 року. Інфляційні очікування також демонструють історично найнижчі значення. Зменшення інфляційних та девальваційних очікувань позитивно вплинули на оцінку поточного особистого матеріального становища: цей субіндекс показав найбільший приріст у вересні — майже на 6 відсоткових пункти.» - коментують аналітики Info Sapiens.

Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 1-15 числа кожного місяця. Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

  1. 1.  Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
  2. 2.  Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
  3. 3.  Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
  4. 4.  Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
  5. 5.  Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
    1. За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:

      • •  індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
      • •  індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
      • •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
      • •  індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
      • •  індекс доцільності робити великі покупки (х5).

      Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:

      • •  індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
      • •  індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
      • •  індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

      Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:

      1. 1.  Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
      2. 2.  Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
      3. 3.  Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
        1. Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).

          Посилання на завантаження прес-релізу

Якщо у вас є питання щодо досліджень, ми завжди раді Вам допомогти в цьому.

Зв'яжіться з нами