За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у грудні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,9 п., що на 0,2 п. вище, ніж у листопаді. Зниження оцінки доцільності великих закупів компенсується невеликим зростанням економічних очікувань.
У грудні 2020 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 65,9, що на 0,2 п. вище за показник листопада.
Індекс поточного становища (ІПС) незначно скоротився і складає 60,8, що на 1,3 п. нижче за показник минулого місяця. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- – індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 53,3, що на 2,4 п. вище від рівня цього індексу у листопаді;
- – індекс доцільності великих покупок (х5) скоротився на 4,9 п. та встановився на позначці 68,2.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у грудні не зазнав суттєвих змін та складає 69,3. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- – індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) стабільний і складає 76,4, що на 0,1 п. нижче за рівень цього показника у листопаді;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) не змінився та складає 55,0, як і в минулому місяці;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зріс на 3,3 п. порівняно з минулим місяцем та складає 76,5.
У грудні показник індексу очікуваної динаміки безробіття скоротився на 3,0 п. та складає 144,6. Індекс інфляційних очікувань не зазнав суттєвих змін та складає – 186,7. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань зменшився на 7,0 п. та складає 147,8.
«Українці закінчують 2020 рік з меншим рівнем споживчого оптимізму порівняно до кінця 2019 року. Індекс споживчих настроїв у грудні 2020 року скоротився на 26,3 п.п. порівняно до грудня 2019 року: з позначки 92,2 до 65,9. Найбільших втрат зазнав індекс очікувань розвитку економіки у найближчий рік - скорочення на 44,0 п.п. з 99,0 до 55,0. Найменші втрати - за індексом очікуваних змін особистого доходу. Цей індекс скоротився на 12,5 п.п. Таким чином, споживачі є відносно більше оптимістичними щодо власних доходів у найближчі місяці, ніж щодо розвитку економіки загалом.» - коментують аналітики Info Sapiens.
Інформація про дослідження
Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. У квітні й травні 2020 року опитування було проведене методом телефонного інтерв’ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап грудневої хвилі тривав з 8 по 23 грудня.
Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- 1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- 2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
- 3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
- 4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- 5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
- • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
- • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
- • індекс доцільності робити великі покупки (х5).
- • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
- • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
- • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.
- 1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
- 2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
- 3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).