За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у березні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 73,0 п., що на 8,9 п. менше, ніж у лютому. Скоротилися значення усіх складових індикатора, а найбільше – короткострокові економічні очікування та оцінки особистого матеріального становища (поточного та очікуваного).
У березні 2020 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 73,0, що на 8,9 п. менше за показник лютого.
Індекс поточного становища (ІПС) зменшився на 7,3 п., склавши 67,2. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- – індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 60,1, що на 10,6 п. менше від рівня цього індексу у лютому;
- – індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 4,1 п. та встановився на позначці 74,3.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у березні зменшився на 9,9 п. та склав 76,9. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- – індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) скоротився порівняно до минулого місяця на 11,7 п. і склав 75,1;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зменшився на 12,1 п. та склав 67,9;
- – індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) знизився до 87,7, що на 6,0 п. менше за показник лютого.
У березні показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 133,4, що на 4,7 п. вище за показник минулого місяця. Індекс інфляційних очікувань стабільний – 185,4, що на 2,7 п. вище за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців значно погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 21,5 п. – до значення 154,0.
«Індекс споживчих настроїв зменшився у березні 2020 року до значення квітня 2019 року (місяць перед інагурацією Президента Зеленського). У березні 2020 року найбільше падіння зафіксовано за індексами оцінки та очікувань особистого доходу та розвитку економіки у найближчий рік. Водночас зниження індексу доцільності робити великі покупки є відносно невеликим. Ймовірно, споживачі налаштовані зробити заплановані великі покупки зараз, зважаючи на очікуване майбутнє зростання цін і девальвацію. Індекс девальваційних очікувань зріс та повернувся на рівень березня 2019 року. Поточне значення індексу девальваційних очікувань залишається нижчим за його максимальні рівні, що зокрема спостерігались у серпні-вересні 2018 року.» - коментують аналітики Info Sapiens.
Інформація про дослідження
Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 1-15 числа кожного місяця. Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- 1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- 2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
- 3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
- 4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- 5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
- • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
- • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
- • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
- • індекс доцільності робити великі покупки (х5).
- • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
- • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
- • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.
- 1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
- 2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
- 3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).