Основний тренд 2023 року щодо ситуації з корупцією в Україні можна охарактеризувати як «розчарування після надій на краще». Так, оцінки за низкою показників (зокрема, поширеність і динаміка рівня корупції загалом, ефективність роботи антикорупційних органів) після суттєвого покращення у 2022 році фактично повернулися на «довоєнний» рівень. Покращення оцінок у 2022 році могло бути спричинено почуттям згуртованості суспільства перед зовнішньою загрозою, а також очікуваннями щодо оздоровлення суспільства від «хвороби» корупції внаслідок стресу (війни). Оскільки протягом майже 2-х років сталого оздоровлення не відбулося, а увага у минулому році в українському суспільному просторі до питань щодо корупції була значною (висвітлення в медіа випадків розкриття злочинів, актуалізація необхідності проведення антикорупційних реформ у контексті виконання вимог для вступу в ЄС тощо), то оцінки корупції як проблеми зросли.
Можна зазначити, що корупція залишається на другому місці серед найсерйозніших проблем України після збройної агресії рф. Це зазначають як представники бізнесу (73%), так і пересічні громадяни (72%). До ТОП-5 проблем також увійшла несправедливість у системі правосуддя. Цю проблему на четверте місце ставлять респонденти обох категорій – 56% підприємців та майже 60% громадян.
Для населення пріоритетними сферами, які потребують очищення від корупції, є судова система (51%), митниця (38%), державна та комунальна медицина (30%). Для підприємців – митниця (58%), публічні закупівлі робіт і послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг (33%) та судова система (у т.ч. виконання судових рішень) – 32%.
З докладними результатами дослідження можна ознайомитися на сайті НАЗК.
Про дослідження: Опитування складається з двох компонентів у кожній хвилі: населення та представників бізнесу. Дане опитування є п’ятою хвилею загальнонаціонального дослідження з комплексної оцінки корупційної ситуації в Україні. Опитування населення проводилося методом комп’ютеризованих особистих інтерв’ю (CAPI). Вибірка репрезентує доросле населення України. Перша хвиля проводилась з 29 травня по 21 червня 2017 року, друга – з 4 березня по 6 квітня 2020 року, третя – з 29 листопада по 29 грудня 2021 року, четверта – з 9 по 28 грудня 2022 року, п’ята – з 8 листопада по 4 грудня 2023 року. У межах першої хвилі проведено 2585 особистих інтерв’ю, в межах другої – 2516, в межах третьої – 2636, в межах четвертої –2646 , в межах п’ятої – 2488. Максимальна теоретична похибка вибірки населення не перевищує ±2 відсоткових пункти без врахування дизайн-ефекту. Вибірки усіх хвиль будувалися за аналогічним дизайном: вибірка стратифікована за областями і типом поселення, багатоступенева, випадкова на кожному етапі. Для інтерв’ю респонденти в домогосподарствах обиралися випадковим чином за методом «останнього дня народження». Вагові коефіцієнти застосовувалися відповідно до даних Державної служби статистики України про соціально-демографічну структуру населення. Для побудови вагових коефіцієнтів (відповідно до даних Державної служби статистики України про соціально-демографічну структуру населення станом на 01.01.2022) у респондентів четвертої хвилі запитували про місце їхнього постійного проживання до початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, на дані якого і був зважений масив даних.
Опитування підприємців проводилося методом комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю (CATI). Вибірка репрезентує фізичних осіб – підприємців (ФОП) та власників бізнесу та/або менеджерів підприємств – юридичних осіб. Загалом було опитано 1208 респондентів, період опитування –з 13 листопада по 11 грудня 2023 року. Для довідки: у межах першої хвилі проведено 1005 телефонних інтерв’ю, в межах другої – 1093, третьої – 1224 , четвертої – 1203 . Максимальна теоретична похибка вибірки підприємців не перевищує ±3 відсоткових пункти без врахування дизайн-ефекту. Абсолютна більшість опитаних є власниками, співвласниками, директорами або заступниками директорів підприємств, у поодиноких випадках також опитано головних бухгалтерів, керівників відділів та інших респондентів, що обіймали керівні посади. Вибірка випадкова, стратифікована за регіоном реєстрації і розміром суб’єктів підприємницької діяльності, формується шляхом випадкового вибору телефонних номерів, які містяться в ЄДР (за винятком тих, що діють на тимчасово окупованих територіях). Вагові коефіцієнти застосовуються відповідно до даних Державної служби статистики України про фізичних осіб – підприємців (ФОП), розмір суб’єктів господарювання, види економічної діяльності та регіони реєстрації станом на 2021 рік.