Православна церква України цьогоріч затвердила повний перехід на новий календар. Тож вже з 1 вересня християни України могли почати відзначати зимові релігійні свята по-новому: Різдво - 25 грудня, а Миколая - 6 грудня.
За даними всеукраїнського національно репрезентативного опитування, проведеного Info Sapiens 14–21 грудня 2023 року, 47% українців планували святкувати Різдво 25 грудня, по 17% - 7 січня та в обидві дати. За новим календарем цього року планувало святкувати вдвічі більше українців, ніж минулого року.
Святкування Різдва 7 січня, відповідно, планувало вдвічі менше українців у порівнянні з попереднім роком. У 2023 році дещо зменшилась кількість українців, які не планували святкувати взагалі, незважаючи на сум і траур, відсутність стабільності й безпеки та інші ознаки воєнного періоду, які стали більш відчутними у 2023 році.
Більшість українців у всіх регіонах планували святкувати Різдво 25 грудня. Проте найбільше таких, які планували святкувати 25 грудня серед представників західних регіонів (61%), їх також підтримують кияни (59%).
Святкування 7 січня найчастіше планують мешканці південних (23%) та північних (20%) областей. В східних регіонах кожен четвертий взагалі не планував святкувати Різдво.
Найбільші розбіжності щодо дати святкування Різдва ми помітили серед респондентів, які обирали українську або російську мову опитування. Серед тих, хто обирали українську мову (а таких 90% від загальної кількості), майже половина планували святкувати Різдво 25 грудня. Серед тих, хто обрав російську мову, 25 грудня святкувати збирався лише кожен четвертий, а більше третини (37%) планували святкувати Різдво 7 січня.
Схожі тенденції спостерігаються і щодо святкування дня Св.Миколая: дещо менше половини українців планували святкувати день Св. Миколая 6 грудня – 44%, 15% - 19 грудня, а 28% взагалі не планували святкувати цей день.
Також наявна залежність вибору святкування дня Св. Миколая від мови опитування. Так, серед тих, хто обирали українську мову, 47% планували святкувати День Св. Миколая 6 грудня, тоді як серед тих, хто обирали російську мову, 6 грудня святкували 22%. Відповідно, серед тих, хто обирав українську та російську мову опитування, святкувати день Св.Миколая 19 грудня планували 13% і 35% відповідно. Також серед тих, хто обирали російську мову участі в дослідженні більше тих, хто не планував взагалі святкувати цей День.
У багатьох культурах Східної та Західної Європи, а також в деяких інших регіонах світу, свято Миколая відзначається подарунками та солодощами, які святий Миколай приносить дітям. Воно пов’язане з традицією написання дітьми листів Святому й очікування подарунків. В Україні це свято теж пов’язане з дітьми. Так, чим молодші діти в родинах українців, тим більше серед них таких, хто святкує день Св. Миколая (6 або 19 грудня, або в обидві дати). Так, частіше день Св.Миколая святкують українці, у яких є діти молодші 3 років: 62% — 6 грудня, 16% 19 грудня і 7% - в обидві дати). Відповідно, лише 14% не святкують взагалі. Утім, день Св.Миколая — не суто дитяче свято, адже 2/3 тих, у кого дітей нема, також відсвяткували (або планували святкувати) цей день.
Їжа та національна кухня часто є важливою складовою культурної та національної ідентичності. Специфічні страви, кулінарні традиції та унікальні смакові вподобання можуть відзначати кожну націю та її групи. Їжа може відображати історію, географічні умови, клімат, релігійні впливи та інші аспекти культури. Вона слугує не лише функції харчування, але і є важливим елементом соціального та культурного життя. Національна кухня може бути способом вираження та утвердження ідентичності, а також способом спільноти та об'єднання людей. Багато країн визначають свою унікальність через характерні страви. Наприклад, суші в Японії, паста в Італії, тапас в Іспанії чи борщ в Україні є символами кулінарної спадщини кожної з цих країн. Такі страви сприяють формуванню та збереженню культурної самосвідомості та ідентичності.
Загалом 75% українців вказали, що вони готуватимуть чи замовлятимуть цьогоріч впродовж зимових свят українські традиційні страви, а 30% - традиційні страви з часів СРСР. При цьому суттєвої відмінності між чоловіками та жінками немає.
Споживання алкогольних напоїв також відрізняється в залежності від культурних та традиційних особливостей різних національних груп. Різні нації мають свої унікальні традиції та звичаї, пов'язані з вживанням алкоголю. Наприклад, в одних країнах алкоголь тісно пов'язаний з релігійними або ритуальними обрядами. У інших країнах алкоголь є важливою частиною соціальних зустрічей і святкувань. Деякі напої можуть мати значення символів або національних емблем, а інші можуть бути пов'язані з конкретними традиціями виробництва чи споживання.
На запитання про те, які алкогольні напої обов’язково будуть на новорічному столі українців найбільше назвали шампанське – 38%. 28% назвали вино, а 21% горілку чи коньяк. При цьому 28% українців сказали, що не вживають алкоголь. Чоловіки частіше називали горілку чи коньяк – 29% проти 15% серед жінок, а також пиво – його називали 11% чоловіків і лише 3% жінок. В українському суспільстві вино асоціюється з жіночістю через його співставлення з романтикою, традиційними святкуваннями, легкістю та грайливістю смаку. Рекламні кампанії часто використовують ці асоціації для маркетингових цілей. Проте, за результатами дослідження вино назвали як 28% жінок, так і 28% чоловіків, що є свого роду запереченням такого стереотипу.
Найпопулярнішим шампанське виявилось серед молодших українців – його назвали 51% 16-19-річних. Горілку чи вино частіше називали українці віком 40-59 років, а вино – українці старші 50 років.
Інформація про дослідження
Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для населення України старше 16 років. Структура вибірки відповідає структурі населення за такими параметрами, як стать, вік, розмір населеного пункту і регіон відповідно до даних Державної служби статистики на 1.01.2022. Опитування не проводилось у АР Крим, м. Севастополь, а також в інших тимчасово окупованих Росією територіях України, де українські оператори не надають послуги мобільного телефонного зв’язку. Також опитування не охоплює українців, що виїхали за кордон.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%. Опитування проводилося 14-21 грудня 2023 року.