34 L.Ukrainki Blvd., 2nd entrance, 6th floor
Kyiv, Ukraine, 01133

Згідно з Р. Інглхартом, протягом майже всієї історії пріоритетом для людства було виживання і це актуалізувало цінності групової солідарності, традиціоналізм, неприйняття інакшості і підкорення сильним лідерам. Модернізація, економічний розвиток і безпека, що утвердились в багатьох країнах після Другої світової війни, привели до руху до секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження: зниження впливу релігії і авторитарних лідерів, поширенню демократії, толерантності, гендерної рівності тощо. Все це в свою чергу сприяє не тільки економічному зростанню, але і зростанню рівня щастя. Згідно з шостою хвилею дослідження найбільшою мірою секулярно-раціональні цінності і цінності самовираження притаманні таким країнам, як Швеція, Норвегія та Данія – і вони ж перебувають у топі найбільш економічно розвинених і найщасливіших країн.

За 9 років, які минули з шостої хвилі Світового дослідження цінностей в Україні, відбулася Революція гідності і окупація частини Донбасу та АР Крим - військові дії на Донбасі ведуться і під час підготовки даного звіту. Тож вибірка 2020 року не є повністю співставною з вибіркою WVS 2011 року та попередніх хвиль через окупацію територій, де проживало близько 6,5 млн людей (приблизно 14% населення України), тому динаміка даного дослідження відображає не лише суспільні зміни, але і неврахування населення окупованих територій у вибірці. Внаслідок війни відбулося значне зниження доходів населення та міграція понад мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на підконтрольні уряду території (в 2020 році ВПО були опитані разом із загальним населенням). В 2020 році в березні-травні відбувся локдаун через епідемію СOVID-19, внаслідок чого багато українців втратили роботу або частину доходу. І все ж, незважаючи на всі ці потрясіння, відповідно до даних сьомої хвилі WVS, в 2020 році українці почуваються в більшій безпеці, в тому числі фінансово, а також більш щасливо, ніж 9 років тому. Крім того, більшість тенденцій свідчать про рух до секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження.

Втім, ціннісно-культурне поле українського суспільства характеризується суперечливим та дуже повільним відходом від пострадянських орієнтацій у сферах розбудови державного та політичного устрою, економіки, формування міжособистісних стосунків, правовій системі тощо. Україна чітко задекларувала європейський шлях розвитку, однак, як свідчать емпіричні дані 2020 року в порівнянні з результатами більшості країн ЄС, ціннісно-нормативна система виступає одним з бар’єрів руху в цьому напрямі.

На рух до задоволення базових потреб та побудови демократичної держави, а також на зростання поширеності секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження вказують такі тенденції у порівнянні з 2011 роком:

  • –  Зростання частки щасливих людей з 68% до 78,3%;
  • –  Зростання частки людей з гарним здоров’ям за самооцінкою з 37% до 45,4%. Частка тих, хто за останній рік ніколи не залишався без необхідних ліків або медичної допомоги, зросла з 53% до 62,5%;
  • –  Зниження частки незадоволених фінансовим становищем з 48% до 38,9%. Також знизилась частка тих, хто вважає, що має низький рівень доходу (з 55% до 45,1%) та зросла частка тих, хто оцінює свій дохід як середній (з 33% до 37%). Частка тих, хто за останній рік ніколи не харчувався погано або не обходився без їжі, зросла з 52% до 71,7%. Разом із зростанням оцінки доходів українці почали менше сподіватись на державу і розраховувати на себе. Так зросла підтримка тверджень «дохід повинен бути значно вищим у випадку більш істотних індивідуальних зусиль» (на противагу «доходи повинні бути більш рівними»), «люди більшою мірою самі повинні нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити» (на противагу «держава повинна нести більше відповідальності за те, щоб усі громадяни були забезпечені»), «частка приватної власності у бізнесі та виробництві повинна бути збільшена» (на противагу збільшенню державної частки);
  • –  Зростання частки тих, хто за останній рік ніколи не відчував себе у небезпеці у своєму домі/квартирі, з 69% до 73,8%;
  • –  Зниження частки людей, що часто стикаються з розпиванням алкогольних напоїв на вулиці з 51,2% до 39,2% (разом з тим викликає тривогу зростання поширеності продажу наркотиків на вулиці з 9,9% до 13,4% тих, хто часто з цим стикається);
  • –  Зниження частки тих, хто вважає Бога важливим в своєму житті з 64% до 56,3%. Водночас це може свідчити про зниження духовності, а не впливу релігії на життя: так, знизилась частка тих, хто молиться кілька разів на тиждень або частіше з 42,2% до 38,5%, але зросла частка тих, хто відвідує релігійні служби не рідше разу на місяць з 24,1% до 33,5%. Також зросла частка тих, хто вважає, що основний сенс релігії – виконувати релігійні норми і церемонії (з 16,3% до 22,6%), а не робити добро людям;
  • –  Зниження частки тих, хто вважає, що в дітях треба виховувати релігійність (з 22% до 14,9%) та слухняність (з 58% до 33,1%). Зростання частки тих, хто вважає, що в дітях треба виховувати рішучість з 39% до 45,8%;
  • –  Зростання толерантності до людей з ВІЛ (частка тих, хто не хотів би жити поряд з ними, знизилась з 52% до 36,4%) і до гомосексуалів (відповідна частка знизилась з 62% до 44,8%);
  • –  Зростання толерантності до абортів (частка відповідей «виправдано» зросла з 15,1% до 21,0%);
  • –  Зниження частки тих, хто позитивно оцінює зростання поваги до влади (з 50% до 31,9%);
  • –  Зростання частки тих, хто надає перевагу «наданню народу можливості більше впливати на прийняття урядом важливих рішень» перед боротьбою зі зростанням цін та підтриманням порядку серед пріоритетів країни (з 18,4% до 23,8%);
  • –  Зростання громадської активності як фактичної, так і потенційної: зростання частоти підписання петицій, участі в громадських організаціях, готовності брати участь в демонстраціях, страйках, бойкотах;
  • –  Зростання частки тих, хто вважає, що більшості людей можна довіряти: з 23,1% до 30,1%;
  • –  Зростання частки тих, хто вважає, що важливо жити в демократичній країні, що Україна управляється демократично і що в ній поважаються права людини;
  • –  Зростання частки респондентів, які вважають, що під час виборів проводиться правильний підрахунок голосів, з 30% до 54,4%;
  • –  Зростання частки респондентів, які не згодні з тим, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки (з 48% до 55,1%).

Українці стали щасливішими! Але рівень щастя лишається нижчим, ніж в більшості країн ЄС.

Зростання частки тих, хто пишається громадянством, Р. Інглхарт загалом інтерпретує як зростання схильності до традиційних цінностей, але автори звіту припускають, що для пост-колоніальних країн (адже Україна більшу частину новітньої історії перебувала під впливом інших держав) це може свідчити не про повернення традиціоналізму, а про зміцнення державності. Також це може свідчити про зміцнення солідарності під час війни – так разом з патріотизмом підвищилась і частка громадян, готових захищати свою країну, з 40% до 56,9%. Якщо в 2011 році 67% пишалися українським громадянством (26% дуже пишалися, а 41% скоріше пишалися), то в 2020 таких вже 82,2% (34,7% - «дуже пишаються» та 47,5% - «скоріше, пишаються»). В 2011 році цей показник для України був нижчим, ніж для більшості країн ЄС, тоді як зараз він приблизно відповідає середньому рівню тих країн ЄС, для яких доступні дані сьомої хвилі дослідження.

При порівнянні України з іншими країнами вона залишається найближчою до групи православних європейських країн, таких як Болгарія та Румунія. Разом з тим Україна випереджає ці країни за багатьма показниками секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження, тому автори дослідження сподіваються на те, що на новій «культурній мапі світу» вона стане ближчою до більшості країн ЄС (мапа за сьомою хвилею WVS не готова станом на момент публікації звіту, оскільки ще не всі країни закінчили польовий етап дослідження).

На жаль, є також і зміни, скоріше негативні для демократичного розвитку, які можуть вказувати на посилення певних аспектів традиційних цінностей і цінностей виживання:

  • –  Зниження частки тих, хто вважає, що в дітях потрібно виховувати незалежність, з 43% до 35%;
  • –  Зростання ксенофобії. Частка тих, хто не бажає жити по сусідству з іммігрантами, зросла з 19% до 27,1%, з людьми іншої національності – з 17% до 24,8%;
  • –  Зростання поширеності гендерних стереотипів щодо того, що університетська освіта важливіша для хлопчика, ніж для дівчинки, з 18% до 24,5%; що «якщо жінка заробляє більше грошей, ніж чоловік, це, як правило, викликає проблеми» - з 20% до 30,9%;
  • –  Зниження частоти засудження ситуацій, коли чоловік б’є дружину, батьки б’ють дітей, насильства загалом;
  • –  Зниження частоти засудження отримання державної допомоги, на які людина не має права, крадіжки, несплати податків, отримання хабаря;
  • –  Зниження частки тих, хто підтримує те, що «не уряд, а незалежні експерти приймають рішення, виходячи з того, що вони вважають найкращим для країни», з 65% до 46,2%;
  • –  Зростання частки тих, хто підтримує управління країною військовими, з 13% до 21,1%;
  • –  Зниження довіри до більшості державних інституцій (суди, уряд, Верховна Рада, освітні заклади, державні установи і служби загалом) - крім Збройних сил та Національної поліції, довіра до яких зросла. Також знизилась довіра до громадських організацій і великого бізнесу;
  • –  Зниження готовності голосувати як на виборах Верховної Ради (з 62% тих, хто завжди голосував, до 55%), так і на місцевих виборах (з 61% до 50,8%, відповідно).

Втім, позитивних змін значно більше, ніж негативних, що відображає розвиток України та поступове прийняття секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження.

Отримані результати за результатами опитування в межах 7-ї хвилі WVS надають можливість на сучасному етапі осмислити місце України в ціннісно-культурному вимірі як на європейському просторі, так і в світі. І це дає розуміння щодо напрямів послідовного формування ціннісних орієнтирів на основі системи європейських цінностей, зокрема, - рівності перед законом, самореалізації, толерантності, відкритості змінам, індивідуальної відповідальності та взаємодопомоги.

Посилання на завантаження презентації

We will be glad to answer all your questions.

Contact us